Про українську мову, діти.Все, починаючи з вихідних я остаточно переходжу на українську на невизначений термін. Хоча пости на дайрі планую продовжувати писати здебільшого (хіба що окрім якоїсь чергової повсякденності) російською – щоб і її не забувати, бо я себе знаю. Зараз це я так, в котрий раз себе тестую.)
Пояснювати нічого не хочеться, але стовідсотково доведеться, і не раз. Хоча кого змогла, того попередила. А хто не сприймав мене серйозно – їх проблеми.
Тож цим своїм рішенням я планую досягти дві мети:
- згадати українську мову настільки, щоб без проблем добирати потрібні слова в режимі швидкості повсякденної розмови;
- сприяти моральній підготовці до держіспиту, а також безпосередній підготовці до захисту диплому.
Чесно кажучи, все ще страшно. Як уявлю собі: приходжу така на курси, кажу «доброго ранку», а на мене вісім (чи скільки їх) пар очей, в яких «ти що, голову ушкодила, дівчинка?». Нажаль, але в Харкові воно так. І як подумаю про те, що це ж кожному поясняти, одне і те саме, бо інакше дійсно думатимуть, що я там з глузду з’їхала, абощо. Найважче за все доведеться з деякими проросійськи налаштованими викладачами – а саме Борисівною, Фроловим та Безрученко. З двома останніми я особисто майже не спілкуюсь, але по обох на наступному тижні залік, проте зволікати вже не хочу – і так з літа збираюсь, гальмо прогресу, блін.
А, ну і постскриптум: перехід на українську мову не означає, що я перестану вживати міцний російський мат тільки тому, що він українською не звучить, ні. До речі, звучить, ще й як, я перевірила. В решті решт, я просто змінюю мову висловлення думок, а не їх емоційне забарвлення. А як без російського мату бути, коли життя таке гімно? ХД
@темы:
slice of life - ломтики жизни,
.ua
де зможу - буду намагатися підтримувати розмову рідною мовою.
а то мені вже і самій з кожним днем стає все соромніше, особливо якщо взяти до уваги те, що доводиться майже при кожному сеансі спілкування з оточуючими поясняти, що так, українська існує, але мені просто не пощастило народитися в російськомовному регіоні. вони захоплюються, що в мене рідних мови аж дві, бо не в змозі зрозуміти, як це насправді сумно.
при написанні комента 4 рази скористалася гугл транслейтом. нижче падати нікуди хд((
А, ну, насправді, я нікого до цього не спонукаю, навпаки, мені краще, щоб зі мною розмовляли російською - я тоді буду вчитись не "перемикатись" назад.
Але якщо ти відчуваєшь, що тобі це теж потрібно - я тільки за.
4 рази скористалася гугл транслейтом
Та то ще нічого, ти б бачила, як я курсову роботу пишу - з російського підручника все, і сама жопа, коли забуваєш слова на кшталт "підприємництво" і щось таке легке...
ти не повіриш, але я писала точнісінько так же ХД
і так, відчуваю. я ж в принципі завжди її любила, просто по причинам, аналогічним твоїм, та за відсутності духу все ніяк було.
до речі, як батьки відреагували?
і хулі це в тебе знов середочетвер? ХД
Тато рівним чином ніяк. Ну, ніби, це добре, розмовляти українською, але якщо це на постійній основі, ну...
А мама... дивно. Вона наче теж не проти іноді перекинутись зі мною кількома фразами українською, але коли я сказала, що це мало не назавжди - вона злякалась, сказала "тю, ти шо". От якось так.
Але батьки - то таке. З ними легше за все домовитись.
Так Средочетвер він кожен тиждень Средочетвер) Я ще нічого не робила, тому зараз істерично намагаюсь знайти причину проєбати завтра знов ХД
головне саме з рідними домовитися, а інші - то вже таке, побічне, так би мовити. ну, на мій погляд, принаймні.
ну хоч щось у цьому мінливому світі стабільне и непорушне ХД
Для мене ніяк ні. Рідним я будь-коли встигну свою точку зору пояснити і довести, навідміну від просто знайомих. Не люблю привертати увагу. Але це рішення для мене все ж більш приорітетне.
Коротше, гімно єбане =/а як Дайбуцу реагує, до речі?
Я вже писала, що різко негативно. І відтоді це не змінилось, тому удачі їй в оцих всіх "фуканнях" на мене...
саме це мене і цікавило. дивно. ну нічого, подітися-то їй все одно нікуди))
Мені здається, це через Іру. Вона у свій час теж так раптово перейшла, тому у Тані мабуть щось на кшталт травми дитинства ХД
та іра взагалі одна суцільна травма таніного дитинства, здається х)
а може підказати танюсі, що клін кліном вишибають? хд якщо воно її бентежить, то хай і сама спробує ворога його ж зброєю пошпинькати ХД (я от подумала, що такого слова начебто нема, але я ж і російською коли розмовляю, то хрінню такою страждаю, отже...)
На поўным сур'ёзе вiншую табе са смелым вырашэннем
Карацей гаворачы - мацуйся и змагайся.)
такого слова начебто нема
Отожбо. Я тому про мат окремо і написала - він наче не український, але без нього вже ніяк) І хоча вирази типу "гімно єбане" навряд чи в нашій мові є, вживати я їх буду, і похуях ХД Так і з іншими звичними виразами - робимо кальку з російської, і ходимо задоволені)
miriam~lee, Тоді дозволь я продовжу тутешню традицію, і відповім українською, коли тобі вже па-ўкраiнску не асабiста цяжка чытаць
Мені, доречи, білоруською також) На друге перечитування зрозуміла майже всі слова з твого коментара, окрім «мацуйся» (з контексту ясно, а от еквівалент не вгадала) і «прыхереўшага», проте мені здається, що означає воно щось таке ж сварливе, яким чується ХД
Дякую за побажання, завтра вже розпочинаю. Подивимось, що з того вийде)
що означає воно щось таке ж сварливе, яким чується ХД
Адкрыта кажучы, я не гарантую, што такi выраз у беларускай мове сапраўды ёсць
А я тут здзекваюся i спрабую па-украiнску твае каментары у слых чытаць - выходзiць вельмi весела
Миса-Марихуана, таки нев'єбово мімімішна ^ ^
Не прымушайце мяне раптам адчуць нацыяналiстычнасць, людзi
Твої в голос теж читати весело) Хоча і в голові вони звучать прекрасно *О* Вголос просто виявляється, що сказати це не так просто О_о